Дайджест за місяць

У липні російська армія активізувала наступ на різних ділянках уздовж лінії бойового зіткнення, зокрема відбувся перший з початку 2026 року великий механізований штурм на Добропільському напрямку. Триває просочування малих груп бійців ЗС РФ крізь українську оборону. Російська сторона намагалася скористатися нестабільністю, пов’язаною зі зміною Головнокомандувача ЗСУ й Кабінету Міністрів, включно з міністром оборони, але станом на липень зміни в силових відомствах не мали критичних наслідків для оборонного потенціалу України.

Триває знищення обидвома сторонами логістичної інфраструктури, зокрема, Україна істотно обмежила можливість Росії оперувати в Азовському й певною мірою Чорному морях. Тож експорт нафти та зернових з портів, які перебувають під контролем РФ, істотно скоротився, і сторони практично досягли паритету в блокуванні морського експорту шляхами, що ведуть через Чорне море. Упродовж липня СОУ знищили кілька найбільших складів російського маркетплейса Wildberries, відомого постачанням товарів подвійного призначення для ЗС РФ. Російська армія, своєю чергою, продовжує нищити інфраструктуру українських логістичних компаній і склади мереж супермаркетів, інфраструктуру «Укрзалізниці» й цивільні АЗС. У липні російські ракети знищили кілька книжкових складів з понад 1 млн примірників книг, зокрема шкільних підручників.

ЗС РФ активізували використання північнокорейських ракетних установок і завдали кількох ударів балістичними ракетами виробництва КНДР по території України. Унаслідок одного з таких ударів загинула багатодітна родина в Дніпропетровській області. Розгортання установок у прикордонні триває.

Президент України озвучив, що втрати ЗС РФ, починаючи від 2022 року, станом на 31 липня склали близько 1 600 000 військовослужбовців, зокрема близько 700 000 вбитими. Втрати Сил оборони України, за його даними, становлять близько 50 000 загиблих і 400 000 поранених. Також обидві сторони мають велику кількість зниклих безвісти.

Російська армія продовжує атакувати українські населені пункти ракетами, авіабомбами й ударними дронами. Під ударами в липні перебували Київ, Харків, Дніпро, Чернігів, Запоріжжя, Одеса, Миколаїв, Суми, Кривий Ріг, Павлоград, Краматорськ та інші населені пункти. Серед цілей — транспортна, енергетична й житлова інфраструктура, АЗС, склади продовольства і медикаментів, релігійні споруди та інші цивільні об’єкти й транспортні засоби. Триває розширення бойових дій на територію ЄС: 24 і 25 липня румунські винищувачі збивали дрони, які опинилися в повітряному просторі Румунії, а в ніч проти 30 липня російська ракета Х-101 упала на території Польщі.

У липні 2026 року український F-16 уперше знищив у повітряному бою російський винищувач Су-35. До вагомих результатів липня можна віднести і знищення FPV-дроном гелікоптера Мі-28 у Білгородській області та знищення стратегічного бомбардувальника Ту‑95 у Саратовській області. Також пошкоджено понад 100 російських суден, включно з танкерами тіньового флоту, суховантажами й військовими кораблями.

За даними Офісу Генерального прокурора України, упродовж 2022–2026 років було зафіксовано 345 підтверджених випадків страти українських військовополонених російською стороною.

Під час репатріаційних заходів 16 липня до України було повернуто 501 тіло полеглих українських військовослужбовців.

РФ системно позбавляє українських дітей безпеки, права на освіту й власну ідентичність. У липні експерти Московського механізму ОБСЄ встановили, що індоктринація та військова підготовка українських дітей є спланованою політикою знищення їхньої ідентичності й можуть становити злочин проти людяності. В окупованому Севастополі до пропагандистських літніх програм планують залучити близько тисячі школярів. Протягом місяця з окупації повернули нові групи дітей і підлітків, які стикнулися з залякуванням, нав’язуванням російської освіти, примусом до російської символіки й погрозами мобілізацією. Станом на 31 липня повернуто 2414 дітей, тоді як 20 610 ідентифіковані як депортовані або примусово переміщені. У липні ЮНІСЕФ також повідомив, що червень став найтяжчим для дітей з 2022 року — семеро загинули, 116 були поранені, а 19 липня російський удар пошкодив склад із понад 106 тис. одиниць гуманітарної допомоги для дітей і родин. Загалом від початку повномасштабного вторгнення станом на 31 липня 2026 року загинули 722 дитини, 2742 були поранені, 2371 вважається зниклою.

РФ руйнує цивільну інфраструктуру. За перші шість днів липня в Києві пошкоджено 30 закладів освіти. У Конотопі удар БпЛА пошкодив школу, лікарню й котельні, а на  Одещині— поліклініку. У Біленькому на Запоріжжі постраждала школа та зруйновано спорткомплекс, у Глухові після кількох атак лікарня втратила харчоблок. У Львові пошкоджено два ліцеї, дитсадок і бібліотеку, а в Одесі — міську лікарню й коледж.

Росія продовжує знищувати українську культурну й історичну спадщину. У липні російські атаки пошкодили історичний вітряк у Національному музеї народної архітектури та побуту України, зруйнували частину менонітської школи Медхеншуле в Запоріжжі, а також пошкодили на Сумщині собор, бібліотеку, церкву, театр, музичну школу й кілька храмів. В окупованому Криму незаконні розкопки, забудова та вивезення артефактів поставили Херсонес Таврійський під загрозу, через що його внесли до відповідного списку ЮНЕСКО. Від початку повномасштабного вторгнення війна забрала життя 350 митців і 137 українських та іноземних медійників, що свідчить про масштаб втрат української культурної й інформаційної спільноти. Загалом в Україні пошкоджено або зруйновано 1949 пам’яток і 2576 об’єктів культурної інфраструктури, а Верховна Рада закликала визнати політику РФ щодо української спадщини культурним геноцидом.

Російські атаки перетворюють цивільні й природні об’єкти на джерела забруднення, знищуючи водойми, ліси, сільськогосподарські землі та біорізноманіття України. Після удару РФ 2 липня до Кирилівського озера в Києві потрапило понад 350 тонн нафтопродуктів і паливної емульсії; забруднення охопило близько 20,6 тис. м² водної поверхні, а вода стала гостро токсичною для водних організмів. У Вишневому після обстрілу 6 липня зафіксували підвищений рівень забруднення повітря вуглекислим газом і дрібнодисперсним пилом. На Одещині атака на Теплодар спричинила викид майже 560 тонн продуктів горіння, а обстріл поблизу Санжійки знищив 10 га пшениці, через що в повітря потрапило близько 7,2 тис. тонн забруднювальних речовин. У липні також оприлюднили оцінку наслідків пожежі, що сталася 16 червня в заповіднику «Древлянський»: вогонь охопив понад 20 га лісу, а шкоду довкіллю оцінили в 73 млн грн; більшість займань у Чорнобильській зоні пов’язують з падінням російських безпілотників. За оцінками науковців, від початку повномасштабного вторгнення в Чорному й Азовському морях загинуло близько 100 тис. дельфінів і лише за 65 днів на узбережжі «Тузлівських лиманів» виявили 83 тіла. Упродовж 17–24 липня оцінка шкоди довкіллю від російської агресії зросла ще на 50,3 млрд грн, переважно через руйнування і забруднення земель.

В умовах тривалої російської агресії українське суспільство дедалі гостріше вимагає безпеки, прозорих рішень і відповідальності влади. У ніч проти 30 липня в київському метро укривалися 56 тис. людей, однак станції швидко переповнилися, а жителі віддалених районів повідомляли про нестачу доступних і належно обладнаних укриттів. Із 16 липня в Києві, Дніпрі, Харкові, Одесі, Миколаєві й інших містах тривали мирні акції, поштовхом до яких стали кадрові зміни в уряді й оборонному секторі. Вимоги протестувальників вийшли за межі повернення Михайла Федорова та охопили прозорі призначення, повноцінну роль парламенту й уряду, відмову від ручного управління і відповідальність військового керівництва. Водночас РФ намагається перетворити соціальну вразливість громадян на інструмент диверсій. Російські спецслужби продовжили вербувати українців через телеграм під приводом легкого заробітку: у Києві двоє завербованих безробітних активували для ФСБ 76 терміналів Starlink, а на Полтавщині студентка збирала координати енергетичних об’єктів і позицій ППО.

Переговори і мир на російських умовах. РФ продовжила свою попередню риторику: Москва нібито відкрита до переговорів, але Україна має прийняти російське бачення «врегулювання». Центральний акцент — не компроміс, а повернення до так званих анкориджських домовленостей, у яких, за російською інтерпретацією, США нібито мали переконати Київ піти на потрібні Москві кроки. 24 липня Лавров, коментуючи заяви держсекретаря США Марко Рубіо про провал анкориджських домовленостей, відповів, що треба «понять, кто конкретно провалился», і нагадав російську версію: США нібито запевняли Москву, що Зеленський зробить «нужные шаги» для врегулювання. ТАСС також подав тезу Лаврова, що РФ «добьется целей», навіть якщо США «вслед за Украиной» відмовляться від цих домовленостей.

Ядерні сигнали та ескалаційна логіка. У липні ядерний наратив був менш інтенсивним, ніж у червні, але не зник. 25–26 липня Кремль у контексті Дня ВМФ підкреслював, що «набирает мощь морская составляющая ядерной триады России»; ядерна тріада подається як символ суверенітету, сили й глобального стримування.

Українські удари як дестабілізація РФ. Росія подає удари українських БПЛА по об’єктах на її території як «терористичну» кампанію, спрямовану не стільки на воєнний ефект, скільки на внутрішню дестабілізацію. 23 червня Путін заявив, що удари по російській цивільній інфраструктурі мають на меті «раскачать общество» і «создать неуверенность в действиях Вооружённых сил России».

Виправдання ударів по українській інфраструктурі. Міноборони РФ продовжило стандартну формулу: російські удари по українських об’єктах подаються як удари по військовій, промисловій, енергетичній, логістичній або БПЛА-інфраструктурі, пов’язаній із ЗСУ. Зберігається формула «воєнні / навколовоєнні об’єкти», за допомогою якої РФ розширює перелік легітимних цілей до енергетики, транспорту, портів, складів ПММ, підприємств і навіть міської інфраструктури, якщо вона оголошується такою, що «використовується в інтересах ЗСУ».

Заперечення української суб’єктності й ідентичності. 26 липня 2026 року під час зустрічі з військовослужбовцями ВМФ РФ у Санкт-Петербурзі Путін заявив, що Україна «рано или поздно» втратить західні землі, які, за його словами, раніше належали Польщі, Угорщині та Румунії. Російські державні й офіційно пов’язані медіа подали це як прогноз «історичного повернення на свої місця». Україна подається як штучне державне утворення, складене з «подарованих» їй територій, а її сучасні кордони — як тимчасові й історично несправедливі. Поширювалися матеріали про «режим Зеленского» та Українську православну церкву, де українська політика щодо УПЦ подається як «гоніння» і «розгром» церкви.

Дискредитація української армії. У липні російські державні джерела продовжили системно вживати дегуманізуючу лексику щодо ЗСУ. У російському викладі атаки України по території РФ, зокрема БПЛА, пояснюються не як елемент війни проти агресора, а як ознака слабкості Києва й спроба компенсувати невдачі на полі бою. У хроніках ТАСС за липень постійно наголошується на повідомленнях про перехоплення українських БПЛА, атаки по російських регіонах і втрати ЗСУ. Наприклад, 3 липня ТАСС повідомляв про перехоплення 188 українських безпілотників над регіонами РФ. Цей мотив поєднується з повідомленнями Міноборони РФ про просування, «освобождение зданий» і втрати ЗСУ.

Нормалізація затяжної війни та логіка буферної зони. У липні наратив буферної зони залишився одним із ключових. Він допомагає РФ подавати наступальні дії на території України не як окупацію, а як «забезпечення безпеки» російських регіонів. 7 липня ТАСС передав заяву Пєскова: «Продолжается работа наших вооруженных сил по созданию зоны безопасности, или буферной зоны. Эта работа будет продолжаться». Того ж дня ТАСС окремо подавав новини про досягнення цілей СВО, контакти зі США й продовження створення буферної зони. 6 липня повідомлялося, що ЗС РФ «планомерно расширяют буферную зону» на українському напрямку.