Дайджест за місяць

Російська армія продовжує повільно просуватися в Донецькій області, в одному з місць наблизившись вже до кордону Дніпропетровської області вже на відстань близько 10 км. Втім, на більшості з напрямів просування значно уповільнилося чи припинилося, через значні втрати техніки та особового складу, а також несприятливу погоду. Загальні втрати російських військ, за даними української сторони, на кінець жовтня складають вже близько 744 тисяч військовослужбовців.

Українська армія продовжує контролювати ряд населених пунктів у Курській області РФ, хоча ЗС РФ поступово відтісняють її до кордону, але ця присутність дозволяє відтягнути елітні підрозділи російської армії з території України, послабляючи тиск на лінії фронту в інших місцях. Тривають обстріли військових складів, аеродромів, нафтосховищ в РФ та на окупованих територіях України, кібератаки на російські урядові ресурси. Після затвердження низкою західних урядів рішень про дозвіл використовувати далекобійні засоби ураження проти цілей на території РФ, Україна нанесла кілька відчутних ударів по командних пунктах иа інших об’єктах російської армії за допомогою ракет ATACMS, SCALP та ін.

21 грудня російська сторона пішла на чергову ескалацію та підвищення ставок, демонстративно завдавши удару по м. Дніпро ракетою, яку росіяни називають міжконтинентальною балістичною ракетою з комплексу «Орєшнік», а за даними української сторони – це була ракета з комплексу «Кедр», яка не є міжконтинентальною, але може використовуватися для несення ядерного заряду.

Збройні сили РФ продовжують завдавати удари по українських населених пунктах та енергетичній інфраструктурі, з використанням крилатих ракет і дронів-камікадзе. Під ударами в листопаді перебували Київ, Дніпро, Запоріжжя, Суми, Харків, Тернопіль, Миколаїв, Херсон, Одеса, Житомир, Луцьк, Рівне, Кременчук, Кривий Ріг, Куп’янськ, Глухів, Покровськ, Курахове (зруйновано одну з найбільших ТЕС у Донецькій області), інші населені пункти. Під удари потрапляють, окрім військових об’єктів, також об’єкти критичної інфраструктури, лікарні, житлові будинки, навчальні заклади та інші цивільні об’єкти. Як і в попередні зими, однією з ключових цілей російських атак стає енергетична інфраструктура України. Так, після обстрілу 17 листопада відбулося стрімке скорочення генераційних потужностей українських АЕС, що впливає і на енергетичну, і на безпекову ситуацію.

8 листопада, за результатами репатріаційних заходів, до України повернули тіла 563 полеглих військовослужбовців. 29 листопада стало відомо про повернення ще 502 тіл загиблих українських військових.

В листопаді стало відомо про кілька нових випадків страт військовополонених українців. Подібні випадки свідчать про те, що російська армія продовжує системно зневажати міжнародне гуманітарне право, українська сторона фіксує випадки вбивства військовополонених та намагається довести їх до міжнародної спільноти.

Країни-партнери України долучаються до інвестування в ОПК України для виготовлення техніки та боєприпасів силами українських виробників замість виготовлення їх у ЄС і подальшої передачі Україні. Ця ініціатива отримала назву «данська модель», оскільки першою її впровадила Данія. В листопаді ще більше країн долучилися до такої моделі, зокрема, Швеція.

За офіційною інформацією ювенальних прокурорів, понад 2294 дітей постраждали в Україні внаслідок повномасштабної збройної агресії РФ. Станом на ранок 19 листопада, за офіційною інформацією ювенальних прокурорів, 592 дітей загинули та понад 1702 отримали поранення різного ступеня тяжкості. Зареєстровано 149217 воєнних злочинів та злочинів агресії, а також 19975 злочинів проти національної безпеки. У звіті Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні (ММПЛУ) зазначається, що з 24 лютого 2022 року, після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, по кінець жовтня 2024 року 12 162 цивільні особи загинули, 26 919 отримали поранення. РФ депортувала або примусово перемістила 19 546 дітей. Водночас вдалося повернути 1012 дітей.

Російська агресія продовжує нищити історичну та культурну спадщину України. Загальна чисельність постраждалих пам’яток культурної спадщини регіонів наразі складає 1179 об’єктів. Зазнали пошкоджень чи руйнувань 2 109 об’єктів культурної інфраструктури, 368 із них знищені (17,45%). Це, зокрема, заклади культури, підпорядковані МКСК (Міністерство культури та стратегічних комунікацій України) та іншим центральним органам виконавчої влади. Війна забрала життя 132 українських митців та щонайменше 107 медійників.

Від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну екологічна шкода, завдана воєнними діями, оцінюється приблизно в 71 млрд доларів, внаслідок обстрілів та лісових пожеж в атмосферу додатково потрапили 180 млн тонн діоксиду вуглецю. РФ вчинила проти довкілля понад 6500 злочинів. Загалом через війну вже знищено 3 млн гектарів лісів, а забруднена вибухонебезпечними предметами територія України становить 139 000 кв. км.

РФ здійснює масштабні руйнування критичної інфраструктури України. За понад два з половиною роки війни російські ракети та снаряди зруйнували 227 обʼєктів медзакладів та ще 1 714 обʼєктів — пошкодили. Найбільших втрат зазнали лікарні на Харківщині, Донеччині, Миколаївщині, Київщині, Чернігівщині, Дніпропетровщині, Херсонщині та Запоріжжі. Також було пошкоджено, знищено або втрачено майже 10 тис. км колій та 43 будівлі вокзалів. 11 листопада росіяни пошкодили греблю Курахівського водосховища, з якої вилилося більше ніж 20 мільйонів кубометрів води.

Російська окупація призводить до незаконного використання українських ресурсів, завдаючи економічної шкоди країні. З порту тимчасово захопленого ЗС РФ Маріуполя за січень-жовтень 2024 року російські загарбники незаконно вивезли 112 тисяч тонн пшениці.

Проблеми з інтеграцією внутрішньо переміщених осіб у нові громади підсилюють тенденцію до їх повернення на тимчасово окуповані території. Близько 150 тисяч внутрішньо переміщених осіб повернулися на тимчасово окуповані території, зокрема, до 70 тисяч – у тимчасово окупований Маріуполь.

Дії РФ на ТОТ спричиняють систематичні порушення прав людини. За період окупації Криму 370 людей стали політичними в’язнями, або піддаються переслідуванням за так званими “кримінальними справами”, з них 228 – представники кримськотатарського народу. Також зафіксовано 26 випадків кримінального переслідування жінок. Силові структури РФ посилюють репресивні заходи проти населення тимчасово окупованої Луганської області. Здебільшого місцевих звинувачують у роботі на українські спецслужби, участі у терористичних організаціях чи їх фінансуванні, співробітництві з іншими державами. Лише за останні два місяці на тимчасово захопленій території Луганщини загарбники відкрили 68 кримінальних проваджень із зазначених приводів.

На ТОТ триває мілітаризація школярів. В окупованій школі №53 до учнів приїхали загарбники з Росгвардії, які агітували дітей вступати до російських військових навчальних закладів. У школах Сімферополя росіяни вчать дітей, як правильно стріляти у людей.

Безальтернативність президента РФ. Майбутній президент Росії буде таким самим, як Володимир Путін, заявив представник Кремля Дмитро Пєсков, впроваджуються наративи економічного зростання РФ попри західні санкції.

Новий світовий порядок, який просуває РФ. Продовжується впровадження наративів та меседжів про новий порядок денний, який започаткувала РФ. Путін заявив одразу після виборів, що не хоче повернення Росії на шлях «до 2022 року», який був прихованою інтервенцією проти неї.

Про перемовини, «мир». Поширюються наративи, що у звʼязку із обранням Трампа краще дипломатичне врегулювання в Україні – треба домовлятися і з Москвою, поширюються цитати з іноземних ЗМІ (Китай), що Трамп змусить Україну поступитися територією в обмін на «мир». 8 листопада Пєсков заявив, що РФ готова до діалогу щодо українського врегулювання, проте цілі її спецоперації залишаються незмінними. Заперечується телефонна розмова президента РФ та Д. Трампа, який переміг на виборах у США (Пєсков).

Росія не потерпить присутності нечорноморських держав у Чорному морі (Петрушев).  В пропагандистських офіційних джерелах актуалізується наратив, що т.зв. «СВО» було спровоковано Заходом. В цілому пропаганда вказує, що РФ «перемагає і на полі бою, і в економічному протистоянні, і в геополітичній боротьбі». Одночасно з боку російських структур вказується, що «переговорне рішення щодо української кризи можливе, якщо США та Захід визнають, що альтернативи мирній пропозиції російського президента Володимира Путіна немає» (МЗС рф). Поширюються наративи, що Захід має піти на поступки РФ, відмовляється від підтримки України та хоче «заморозити Україну».

Ескалація. Ядерна складова. На початку листопада тривало подальше розгортання мобілізаційної та ескалаційної риторики, ядерні погрози. Один з російських православних олігархів» (Малофеєв) говорить про передачу російських ракет  Сирії, Ірану або руху «Хезболла», щоб розпочинати перемовини про мир та досягнення цілей «СВО» через демонстрацію російської потужності. 19 листопада В.Путін підписав указ, який затверджує оновлену ядерну доктрину – Основи держполітики в галузі ядерного стримування. Розширено категорію держав та військових союзів, щодо яких проводиться ядерне стримування. Доповнено перелік військових загроз, для нейтралізації яких потрібні такі дії. Росія 21 листопада РФ застосувала  в Україні новітні балістичні ракети середньої дальності «Орешник» у неядерному виконанні. 28 листопада під час держвізиту путіна в Казахстан на саміт ОДКБ, він  продовжував погрози щодо застосування «Орешнику» по Києву в будь-який момент. Путін порівняв масований удар «Орешником» з ядерним та заявив, що це тільки початок та у РФ є аналогічна зброя. Зростає рівень погроз в бік західних країн. В пропагандистських джерелах йдеться, що геополітичний конфлікт був обмежений, але не замкнутий територією колишньої Радянської України. Завдання удару «Орешником» говорить про те, що «що  уся територія Європи потрапляє до зони його ураження, включаючи Лондон», і це треба сприймати як попередження. Чітко окреслена перспектива анонсованого «прильоту» за будь-яким об’єктом». А створення відповідної зброї – результат «нагнітання» з боку США та Заходу (Володін), застосування цієї зброї «покарання», вивело конфлікт між Росією та Заходом на новий рівень Захід зважився на те, щоб вивести його за ці рамки, і отримав фактично геостратегічну відповідь у форматі якісно нової системи «Орешник». У результаті конфлікт потенційно розростається до загальноєвропейського та ставить до порядку денного європейської політики проблему неподільності регіональної безпеки.

Лунають заяви стосовно нормалізації застосування проти України навіть ядерної зброї. Надмірний алармізм та спекуляції на ядерну тему не корисні з духовного погляду, заявив патріарх Кирил на сесії Всесвітнього російського народного собору, російський патріарх завив, що християни не бояться так званого кінця світу, але чекають на нього.

Т.зв. «Інтеграція» українських тимчасово окупованих територій в РФ. Постійно наголошується, що «жителі Криму та т.зв. «Новоросії» мали право на самовизначення відповідно до міжнародного права та статуту ООН» (путін). Триває асиміляційна політика стосовно українських захоплених територій з боку РФ, так Путін заявив, що у Донбасі та т.зв. «Новоросії» на базі загальнодоступних бібліотек необхідно створити центри популяризації російської мови та літератури. Поширюються в російських пропагандистських джерелах наративи начебто від членів команди Трампа про те, що «Крим буде визнано територією РФ» в контексті перемовин. РФ інтегрує окуповані українські території, навіть проводячи конкурси краси в Донецьку, де учасниці виступають  в російських народних костюмах.

Заперечення української ідентичності. Вказується, що  цілі РФ, так звана «денаціфікація» України має відбутися із «усуненням київського режиму». Продовжується поширення наративів стосовно потреби виходу  російської армії на «історичні рубежі рф», а «це вся Україна».

«Про перемоги та успіхи російської армії, втрати ЗСУ». У РФ поширюються офіційні наративи міноборони РФ про втрати та поразку української армії на тлі меседжів про «врахування реалій на землі» для  початку перемовин про «врегулювання української кризи», – Київ втратив на всіх напрямках спеціальної військової операції за тиждень близько 14 тис. військовослужбовців. Говориться про українське дезертирство, відсутність будь-якого прогресу у обороні країни, неспроможність української армії вести війну з РФ.

Скорочення підтримки України з боку Заходу. Активно йдеться про припинення допомоги Україні з боку США через результати президентських виборів. Йдеться з начебто посиланнями на американських радників, що тема російської належності Криму начебто  «вирішена», а «Києву доведеться відмовитися від будь-яких спроб повернути втрачені (і увійшли до складу Росії) території».