Червень, 02-05

Інтенсивні бойові дії тривають у Донецькій та Луганській областях, де основні зусилля російської армії зосереджені на витисканні українських збройних сил з лівого берега Сіверського Дінця та виході на адміністративні кордони областей. Російські ДРГ також намагаються працювати в Києві, а на території Білорусі триває накопичення російських і білоруських військ.

Українські збройні сили продовжують контрнаступ на півдні України, закріпилися на лівому березі Інгульця та розгромили угруповання російських військ у Херсонській області, що ускладнює оборону росіян у цьому регіоні. Також відбувається контрнаступ української армії в Сєвєродонецьку, значну частину якого вдалося повернути під контроль ЗСУ. Разом із тим, п’ять російських кораблів із крилатими ракетами перебувають у Чорному морі та створюють небезпеку для південних областей України.

Протягом останніх днів під обстріли та бомбардування потрапили Київ (постраждав вагоноремонтний завод, де ремонтували вагони для експорту зернових), Харків, Миколаїв та прибережні райони Миколаївської області, Краматорськ, Дружківку, Соледар, Слов’янськ, Святогірськ (знищено кілька споруд Святогірської лаври, де переховуються біженці, загинуло чотири монахи. Загалом за 3 місяці постраждало понад 40 релігійних споруд у Донецькій області), Дергачі, Кривий Ріг (постраждали сільські громади в районі), Запоріжжя, Стрий та інші населені пункти, а також прикордонні території Сумської області. В Харківській області зафіксовано використання фосфорних боєприпасів. Вранці 5 травня повітряна тривога була оголошена майже на всій території України. Ввечері 4 травня було обстріляно центр Донецька, при цьому українська та російська сторони звинуватили одна одну в цьому.

Україна та Росія обмінялися тілами загиблих військових, за формулою 160х160.

Ракета, випущена з акваторії Каспійського моря, пролетіла на критично низькій висоті над реакторами Запорізької АЕС, що тягне за собою загрозу потрапляння ракети чи її уламків у енергоблоки та може спричинити екологічну катастрофу.

Росія продовжує тактику війни проти сільськогосподарського потенціалу України, обстрілюючи поля та сільськогосподарські підприємства, крадучи український врожай зернових та інших продуктів, блокуючи український експорт.

Триває терор з боку окупаційних адміністрацій проти місцевого населення, експропріація бізнесу у місцевих підприємців, пограбування магазинів та викрадення майна з подальшим вивозом до РФ. Разом із тим, окупаційна адміністрація Херсонської області дозволила відновити сигнал українських мобільних операторів.

За даними міністра внутрішніх справ України Д.Монастирського, на розмінування території держави може піти до 10 років.

Блокування Росією морських торгових шляхів змушує Україну розвивати річковий транспорт, зокрема, використання дунайської транспортної артерії. Разом із тим, в окупованому російськими військами Бердянську (Запорізька область) 2 червня стався вибух на території морського порту.

У російських офіційних ЗМІ поширюється інформація, яка дискредитує президента та його взаємодію з армією. Президент Білорусії Олександр Лукашенко заявив, що між президентом України Володимиром Зеленським та українськими військовими розпочинається серйозне протистояння, адже українські військові більше не хочуть воювати з РФ, яка демонструє нову тактику війни, поширюються наративи, які в цілому дискредитують українську владу, розмірковують про “держпереворот” в Україні та обмеження свободи та демократії. Паралельно з цим традиційно поширюються офіційні повідомлення про успіхи російської армії в Донецькій області, на Луганщині, Одеській областях.

Заслуговує на увагу періодична поява в пропагандистських російських ЗМІ мобілізаційних наративів, пов’язаних із тлумаченням поточних зовнішньополітичних  завдань РФ  –  “поєднанням двох процесів — повернення України та демонтажу атлантичного світопорядку”. Йдеться про здатність до “консолідації всіх сил задля перемоги”, на яку готовий народ. Поки що він ще не залучений навіть на чверть, але народ готовий до “консолідації”.

З боку президента РФ Путіна триває поширення звинувачень на адресу західних країн стосовно їхньої провини у енергетичній та продовольчій кризах. Він заявив, що проблеми із вивозом зерна з України не існує. Водночас критикуючи постачання зброї до України він звинуватив захід у затягуванні конфлікту та пригрозив США “наслідками”.

Триває поширення наративів про гуманітарну місію РФ в Херсонській, Донецькій областях, участь російських парламентських партій в допомозі місцевим. Можна припустити, що піар діяльність російських посадовців також може бути пов’язана із потенційними сценаріями спроби анексії територій, проведенням “виборів”. В той же час українська сторона традиційно звинувачується в обстрілах цивільної інфраструктури в Донецькій області.

Продовжуються заяви стосовно подальшого майбутнього Херсонщини в складі РФ, там представники російської влади в регіоні заявили, що триватиме інтеграція Херсону з Росією незалежно від заяв та позицій Євросоюзу. Так, “регіон стане складовою Російської Федерації, і цьому нікому не під силу завадити. Російські паспорти видавалися і видаватимуться в області. Дедалі більше мешканців Херсонщини ставатимуть громадянами Росії».

Попри протиріччя всередині Української православної церкви Московського патріархату, Російська православна церква активно описує гуманітарну діяльність української церкви  (УПЦ МП) як власну діяльність російської православної церкви. Традиційно поширюються російські наративи про “православну Церква – духовну опору і Росії, і Білорусії, і України всіх наших братніх слов’янських країн, і не тільки слов’янських”, з боку патріарха Кирила, якій відвідав Білорусь 4-5 червня.