Грудень, 06-12

Збройні сили рф за підтримки приватних військовик компаній продовжують намагатися захопити м. Бахмут у Донецькій області, обстрілюючи його та інші міста вздовж лінії зіткнення:

 Соледар,  Костянтинівку,  Краматорськ,  Мар’їнку,  Курахове.  Під  обстріли  потрапляли також

 Запоріжжя, Херсон, Одеса, Миколаїв, Нікополь, Кривий Ріг, Марганець та інші міста України, а також території вздовж кордону з рф у Сумській, Харківській, Чернігівській областях. Атаки

 дронами-камікадзе поновилися, ймовірно, через повернення відносно теплої погоди. Втрати російської сторони лише загиблими складають вже понад 94 тисячі осіб, але це не зупиняє російське військове керівництво від спроб атакувати українські позиції.

За заявою прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, в Україні внаслідок російських атак пошкоджені всі теплові та гідроелектростанції в країні, різною мірою пошкоджено 40% обʼєктів високовольтної мережі. Так, через атаки іранським дронами більшість жителів Одещини залишились без світла. При цьому ефективність відбиття дронових атак зростає — так, в ніч проти 7 грудня українська сторона збила всі 14 дронів-камікадзе. Росія обстрілює Україну, зокрема, також крилатими ракетами Х-55, які Україна передала росії в межах Будапештського меморандуму.

Зі свого боку, Збройні сили України ведуть контрнаступ у районі Кремінної та Сватового, так, лише 12 грудня стало відомо про звільнення ще двох населених пунктів на цьому напрямі.

Тривають акти насильства щодо представників окупаційних адміністрацій, вчинені чи то партизанським рухом, чи то в ході перерозподілу влади між представниками адміністрацій. Так, 12 грудня в Скадовську було здійснено замах на життя заступника голови російської адміністрації Херсонської області Віталія Булюка. Його водій загинув, а сам він потрапив до реанімації.

За офіційною інформацією ювенальних прокурорів 443 дитини загинуло та понад 855 отримали поранення різного ступеню тяжкості, 13124 дитини — у списках депортованих.

6 грудня між Києвом та Москвою був проведений обмін військовополоненими у форматі “60 на 60”. Також Україна повернула тіла 49 полеглих захисників.

1888 населених пунктів було звільнено від окупації.

Міжнародний комітет Червоного Хреста відвідав українських військовополонених, що утримуються Росією. Делегати перевірили їх стан та поділились новинами з їх сім’ями.

За вісім місяців війни громадянство Росії отримали 300 тисяч українців, за заявою української сторони, такі особи є “насильно депортованими”, а отримання паспортів було безвихідним рішенням.

Голова ООН з прав людини Волкер Турк заявив, що в Україні надзвичайна ситуація в області гуманітарної катастрофи: 17,7 млн людей потребують гуманітарної допомоги внаслідок вторгнення Росії в Україну.

На Херсонщині було виявлено ще одну катівню. Під час слідчих лій було виявлено матеріальні докази, зокрема список 122 громадян, яких утримували у цій будівлі. Все більше громадян

 Херсону дають свідчать про катування, зокрема про спеціально найнятих спеціалістів, яких російська сторона викликала для катувань над українськими полоненими, використання струму, душіння із використанням протигазу.

На Херсонщині окупанти розграбували сільгосппідприємства. До того ж, Херсонська обласна прокуратура зафіксувала масове знищення об’єктів тваринного світу. Одна з найбільших птахофабрик Херсонщини, що налічувала понад 4 мільйони курей, через окупаційний режим не мала можливості годувати птахів та підтримувати належний санітарний рівень. Таким чином, переважна більшість птахів загинула.

Реперсії проти працівників Запорізької АЕС було посилено. 8 грудня було побито начальника управління Олексія Трубенкова та його заступника Юрія Андросова у присутності інших працівників. Після побиття їх було вивезено у невідомому напрямку. Начальника зміни ЗАЕС Костянтина Бейнера, який безпосередньо відповідає за ядерну і радіаційну безпеку, було затримано та кинуто у підвал. Такими діями окупанти намагаються домогтися лояльності до себе від проукраїнського персоналу станції та відзвітувати своєму керівництву про підтримку українським персоналом фашистських терористичних дій росії.

Поширюються наративи в рамках загального дискурсу стосовно стійкої воєнної потужності рф, ефективності системи ядерної зброї. Тематику використання ядерної зброї знову було актуалізовано, зокрема для оборони. Риторика стосовно ядерної зброї лунає на багатьох зустрічах путіна – правозахисники, журналісти). Путін говорить про “обезаруживающий ядерний удар” та можливість у рф взяту таку стратегію для використання, йдеться про наявність ефективної ядерної зброї в рф. Озвучуються тези про розгляд питань з міни ядерної російської доктрини із “врахуванням контексту”, враховуючи використання “безпілотників” по російським аеропортам, які бомблять українські міста ракетами. Ядерна зброя

 характеризується як гарант для російської цілісності (медведєв). Паралельно з цим поширюються тези про зростання обсягів виробництва зброї для “протидії західним країнам”, які особливо підтримують “київський режим” (медведєв).

Російська сторона в офіційному дискурсі виправдовує та легітимує ракетні удари по цивільній енергоструктурі України як відповідь на дії України (руйнування кримського мосту, як вказує путін), також стабільно високим є перелік різних публікацій, де позначається, що “ЄС буде все складніше взимку приймати біженців через економічні негаразди”. Йдеться про “натовп українських біженців”, які набридлі Європі, які збільшують ряди маргіналів та бездомних. Поширюється інформація про додаткові виплати мобілізованим та допомогу членам їхніх родин.

Російською стороною заперечуються воєнні злочини проти цивільного населення, які було здійснено в період окупації рф окремих районів Херсонської області. Зокрема, поширюються наративи стосовно інсценування українською стороною вбивств цивільних громадян та звинувачення в цьому російську сторону. До прикладу, СБУ сама розстрілює людей, щоб підготувати “постановчу зйомку вилучення тіл, щоб заявити, що вбиті громадяни — “жертви російських репресій”.

Озвучуються антизахідні наративи, які набувають все більшої акцентуації. Зокрема, щодо смертельних загроз з боку заходу для існування рф. Патрушев в казує, що довготермінова ціль США та НАТО – ослаблення чи знищення рф будь-якою ціною. Йдеться, що Вашингтон вже давно воює з рф в Україні. Путін заявляє про руйнування системи безпеки та розширення агресивної географії НАТО. Поширюються наративи про збільшення безпекових загроз для рф з боку НАТО та США, в офіційних ЗМІ рф зʼявляються тексти де зазначається, як доконаний факт, що США практично приготувалися до війни з рф. При цьому наголошується на неефективності використання західної зброї українською стороною, “відсутності успіхів на фронті”.

Поширюються наративи на постійних успіхах армії рф, наступ на руйнування техніки та ліквідацію українських солдатів. на Донецькому напрямі,

Поширюються наративи щодо безладу з боку України в Херсоні, українська армія звинувачується в злочинах проти цивільного населення.

Триває мобілізаційна риторика, в тому числі з потребою залучення добровольців для захисту рф. У прикордонних регіонах рф з Україною формують “народні батальони”, (Курськ, Белгород) народні дружини, які мають допомагати військовим боронити рф від агресії. Поширюються різні варіанти наративів про загрози рф та “народну мобілізацію” щодо спротиву агресії проти рф. Рф подається як жертва, яка має ефективно боронитися від ворогів (Заходу, НАТО, США).

Російська сторона звинувачує Україну, Зеленського у зриві чи небажанні вести перемовини з рф, це інтерпретується офіційними особами (медведєв) як “полегшення у досягненні цілей сво” не “обмежуючи рф зайвими компромісами”.