Березень, 10

Хід бойових дій. Знижена інтенсивність боїв протягом останніх днів може свідчити про перегрупування військ, про зміну тактики російської сторони (окопування, тактичний відступ із закріпленням на певних територіях). Це може бути пов’язане з браком палива, зі зниженням температури, але так чи інакше слід очікувати якісної зміни характеру бойових дій. Зокрема, активізується інформаційна складова гібридної війни з боку РФ, відбуваються численні вкидання дезінформації, створення ботів для збору інформації про пересування українських військ та ін. Не знижується інтенсивність ракетних та артилерійських обстрілів українських міст – Харкова, Чернігова, Маріуполя, Сум, Ізюму та інших. Триває насильна мобілізація в ОРДЛО, зокрема, проукраїнськи налаштованих жителів, яких відправляють на передову. Російські інформаційні джерела поширюють інформацію про формування “котлу” на Донасі, де можуть “опинитися 50 тисяч українських військових”, правда не уточнюється де саме, і що мається на увазі, проте ця інформація активно поширюється на території ОРДЛО. Водночас продовжують відбуватися проукраїнські мітинги в містах, які тимчасово перейшли під російський контроль, а натомість акцій на підтримку росіян там не відбувається, що свідчить про реальний рівень народної підтримки вторгнення. Фіксуються випадки викрадення українських активістів співробітниками ФСБ РФ в Херсоні (Олександр Тарасов),  фактично у підпіллі активісти Каховки. За даними медіа, російські кораблі відійшли від Одеси в бік Криму. Чому так стало – не зрозуміло, можливо, це через шторм, а можливо – змінилися плани щодо наступу. Триває повітряний терор Києва з боку РФ, приміром, 9 березня було 9 повітряних тривог, 10 березня – 4 тривоги.

Чорнобильська атомна електростанція, що досі перебуває під контролем російської сторони, вже більше доби залишається знеструмленою. Сьогодні з’явилося повідомлення про начебто підключення Чорнобильської АЕС до білоруської електромережі, але українська Національна енергетична компанія “Укренерго” спростувала цю інформацію та заявила, що її фахівці готові провести ремонтні роботи, якщо тільки російські військові дозволять потрапити на територію АЕС. З’явилися також повідомлення в медіа про те, що російська сторона провела мінування території, прилеглої до Запорізької АЕС. Ввечері вже вдруге було завдано авіаудару по Харківському фізико-технічному інституту, де знаходиться експериментальний ядерний реактор.

Ключова подія дня в плані перемовин – це зустріч міністрів зовнішніх справ України та Росії в Анталії. Перемовини між Д.Кулебою та С.Лавровим не призвели ні до домовленостей про 24-годинне припинення вогню, ні до організації гуманітарного коридору на маріупольському напрямку, але сторони домовилися продовжувати спроби знайти рішення. Російська сторона запропонувала обговорити створення тристоронньої групи з експертами МАГАТЕ стосовно врегулювання питань навколо атомних об’єктів та пов’язаних із ними екологічних проблем. Досвід перемовин у Мінському форматі показав, що саме екологічні питання можна реально обговорювати навіть за умов блокування політичного треку. С.Лавров також заявив, що російські війська бомбили не пологовий будинок, а що в ньому начебто були націоналісти. Тобто це заперечення навіть явних воєнних злочинів, і при цьому відбулося фактичне підтвердження свідомого факту обстрілу будівлі лікарні. Загальна рамка, з якою російська сторона приїхала на перемовини, залишається доволі жорсткою і безкомпромісною. Відповідно, українська сторона не планує приймати російські умови.

Триває робота “зелених коридорів” на п’яти напрямках: 1) Буча, Бородянка, Ірпінь, Гостомель — Київ; 2) Суми — Полтава; 3) Маріуполь — Запоріжжя; 4) Волноваха — Покровськ; 5) Ізюм — Лозова. За даними Офісу ООН з координації гуманітарних питань, протягом війни вже більш ніж 6 млн українців уражені війною, і близько 12 млн потребують допомоги, що складає більш ніж чверть від усього населення країни. Розвивається гуманітарна криза серед внутрішніх переселенців, які переїхали до інших міст України (а це більше 2 млн осіб), посилюється посттравматичний стресовий розлад, закінчуються гроші, виникають конфлікти з місцевими жителями. На тлі вторгнення російських військ посилюється напруга всередині Української православної церкви (Московського патріархату) – 15 єпархій припинили поминати патріарха Кирила, водночас деякі окремі парафії переходять до Православної церкви України (юрисдикція, не пов’язана з Московським патріархатом). Динаміка релігійного життя важлива не лише тому, що близько 70% населення України є релігійними, але також і тому, що начебто утиски УПЦ (МП) стали однією з формальних причин вторгнення з боку РФ, озвучених В.Путіним.

Російські інформаційні джерела поширюють наративи про те, що Україна не контролює ситуацію в своїй армії, зброя роздана населенню, та “озброєнні кримінальні елементи тероризують цивільне населення”. Російська сторона поширює інформацію про зрив “українськими націоналістами та фашистами” гуманітарних коридорів для цивільного населення до РФ та Білорусі. Збільшилася кількість фейкової інформації про напади українських нацистів на “російських медиків” В російському інформаційному просторі  присутня риторика та наративи, які загально описують злочини “нацистів з України” проти цивільного населення, проте будь-яких фактів не наводиться, також йдеться про планування українською стороною диверсій на об’єктах цивільної інфраструктури, які можуть призводити до техногенних катастроф. В такий спосіб російська сторона фактично заперечує злочини російської армії проти людяності риторично перекладаючи провину на українських військових, у масі таких повідомлень не наводяться будь-які задокументовані кейси, поширюється фейкова інформація. Офіційний представник Міноборони Росії генерал-майор Ігор Конашенков заявив, що “авіаудар” по Маріуполю – повністю зрежисована провокація для підтримки антиросійського ажіотажу.

У внутрішньоросійський дискурс також запускаються наративи що ця “вітчизняна війна” означає повернення РФ статусу великої держави, яка запускає процес внутрішніх змін щодо досягнення повної самодостатності та незалежності від Заходу. Зберігається виразний антизахідний дискурс та заперечення дієвості санкцій західних країн.