Місячний дайджест

Напередодні річниці від початку повномасштабного вторгнення поширювалися побоювання, що 24 лютого почнеться новий масований наступ російської армії. І хоча саме в ці дати відкриття нових ділянок фронту не відбулося, інтенсивність боїв у Донецькій і Луганській областях продовжує залишатися дуже високою, а після настання теплої погоди можна очікувати ще більшої інтенсифікації. Збройні сили РФ, за підтримки приватних військових компаній, продовжили здійснювати наступ у Донецькій області, навколо Бахмута, Мар’їнки, Шахтарська й Вугледара, а також у Луганській області, в районі Кремінної. Фіксувалися спроби російських ДРГ зайти на територію Харківської області з російської території.

Не маючи сил для того, щоб відтіснити українську армію з міст Донецької області, російські війська знищують міста з артилерії та авіації. Зокрема, міста Мар’їнка, як свідчать фото та відеозаписи від початку березня, фактично вже не існує, а до 2021 року там мешкало понад 9000 жителів. Українські сили в цьому районі теж виснажені та не можуть піти в масштабний контрнаступ, але прогнози щодо відходу ЗСУ з Бахмута наразі не здійснилися.

Втрати російських військ, за даними української сторони, на 6 березня складають вже близько 154 тисячі загиблими. Після важких втрат та звернень з боку родин військовослужбовців з Татарстану та Туви підрозділи добровольців з цих російських регіонів були повернуті додому, після чого посилилася хвиля звернень від російських мобілізованих та їх родичів до керівництва РФ із проханнями повернути їх додому.

Дещо змінилася тактика масових ракетних обстрілів та дронових атак: у другій половині лютого почастішали точкові атаки на окремі міста чи об’єкти, що може бути пов’язано з нестачею ракет і дронів. 10 лютого зс рф провели найбільші за місяць масовані ракетно-дронові атаки (з випущеної 71-єї крилатої ракети різних типів 61-у було збито українськими силами ППО). Також 29 ракет типу С-300 було випущено по прикордонних містах. 10 лютого також було збито 20, а 11 лютого — 4 дрони-камікадзе. 16 лютого зс рф атакували Україну з використанням 36 ракет, з яких 16 було збито ЗСУ. 18 лютого відбувся черговий масований ракетний обстріл, було нанесено 16 ракетних та 4 авіаційних удари, дві ракети “Калібр” були збиті українськими системами ППО. 26-27 лютого російська армія провела масовану атаку з використанням 14 дронів-камікадзе, більшість з яких було збито. В ніч проти 6 березня була проведена ще одна атака з використанням 15 дронів, з яких 13 було збито. Разом із тим, протягом місяця кілька разів потрапили під ракетні удари житлові квартали великих міст — Херсона, Запоріжжя, Покровська. Загалом під обстрілами були також Харків, Хмельницький, Нікополь, Марганець, Куп’янськ, Краматорськ, Сіверськ, Мирноград, Вугледар, Авдіївка, Пологи, Оріхів, Вовчанськ, Берислав, Слов’янськ, Часів Яр, інші населені пункти, а також прикордонні території Чернігівської, Харківської, Сумської областей.

З українського боку, або за участі місцевих партизанів, було проведено ряд атак на військові та стратегічні об’єкти в рф та білорусі. Зокрема, 26 лютого було пошкоджено внаслідок вибуху російський літак дальнього радіолокаційного стеження А-50 на аеродромі в білорусі. У росії було здійснено ряд атак на нафтобази, аеродроми та інші об’єкти, що належать військово- космічним силам. 2 березня з’явилася інформація про те, що збройний загін громадян рф перейшов кордон з боку України та вступив у бій із російськими силовиками на території Брянської області (при цьому це не була акака з боку ЗСУ), російська влада витлумачила ці дії як теракт, чимало медіа припустили, що йдеться про провокацію з російського боку, щоб звинуватити Україну в тероризмі.

За офіційною інформацією ювенальних прокурорів 464 дитини загинули та понад 931 отримала поранення різного ступеню тяжкості, 16221 дитина — у списках депортованих. На Херсонщині понад 200 мешканців села було вивезено на “фільтрацію”, в їхні будинки заселяють російських військових попри відмову вищезгаданих осіб. В Україні 3151 заклад освіти постраждав від російських бомбардувань та обстрілів, 440 із них — зруйновано повністю.

Щонайменше 6 тис. українських дітей були вивезені через мережу центрів “перевиховання та усиновлення” в окупованому Криму і росії. У звіті Лабораторії гуманітарних досліджень Єльської школи громадської охорони вказано, що було виявлено щонайменше таких 43 табори. У таборі є ті, хто мав батьків чи опікунів, а також оголошені росією сироти. Наймолодшій дитині — лише чотири місяці, деяких дітей встигли взяли під опіку або всиновити російські сім’ї.

Під російською окупацією перебувають 1877 населених пункти України. У в’язницях рф незаконно утримуються 180 політв’язнів, 116 з них – кримські татари.

171 випадок вчиненого росіянами сексуального насильства розслідує Офіс Генпрокурора, серед цих справ 39 стосуються чоловіків, 13 жертв — неповнолітні особи.

Як повідомляє очільник МЗС Дмитро Кулеба, на сьогоднішній день вже 29 країн входять до коаліції, яка підтримує створення спеціального трибуналу для росії.

На тимчасово окупованій Херсонщині окупаційна “адміністрація” проводить заходи із приватизації житла. Так, покинуті будинки опломбовують із розміщенням повідомлень про перехід житла у право власності окупаційної місцевої “адміністрації”. Військовослужбовці російських окупаційних військ ходять по будинках та перевіряють документи на право власності житла.

Посилюється терор у Запорізькій області: для переміщення між окупованими містами необхідно отримати “спецперепустку”. З 1 березня таку спецперепустку можна отримати лише за наявності російського паспорта.

У річницю війни Управління ООН з прав людини оприлюднило підтверджені дані про жертви серед цивільного населення. Так, після року війни в Україні, 8 006 мирних жителів було вбито і ще 13 287 отримали поранення. Проте, в ООН вважають, що реальні цифри значно вищі.

За рік повномасштабного вторгнення довкіллю України було завдано збитку майже на 1,9 трлн грн. Згідно з оцінками, внаслідок війни знищено місцевої інфраструктури на суму понад 130 мільярдів євро.

Очікується, що у найближчі 10 років Україна може мати демографічну катастрофу, якої не було в жодній країні світу. Через значне скорочення населення та високу смертність, передбачається, що до 2030-го року населення України скоротиться щонайменше до 35 млн.

Загальні втрати росії в Україні вбитими та пораненими становлять від 200 до 250 тис. осіб., такі втрати росіян сягнули історичного антирекорду срср з часів Другої світової війни. Згідно із заявою Командувача Об’єднаних Сил ЗС України Наєва, ЗСУ збивають “80% і навіть більше” російських ракет, але військові РФ змінюють тактику. Як повідомляє заступниця міністра юстиції Висоцька, Україна щомісяця витрачає щонайменше 10 тис. гривень на утримання одного російського полоненого. За дослідженням міжнародної групи юристів, камери для катувань у Херсоні були частиною “ретельно продуманого плану” та влади РФ, а масові тортури були фінансовані російською державою.

Російською стороною блокується ротація експертів МАГАТЕ на тимчасово окупованій ЗАЕС, продовжується активна мілітаризація ЗАЕС. Також, на Запорізьку АЕС прибули понад 600 мобілізованих і курсантів із рф, які наразі очікують у бомбосховищі ЗАЕС для перекидання на донецький напрям фронту.

Щодо “зернової ініціативи”, з моменту її запровадження 43 країни світу отримали понад 22 млн тонн продовольства. Тим не менш, з жовтня було забезпечено лише 40% можливого експорту, адже Росія затягує перевірку суден у Босфорі. Українське виробництво, яке й надалі залишається лідером із виробництва пшениці, компенсується іншими країнами, наприклад, Австралією. Примітно, російське інформаційне агенство ТАСС заявляє про збільшення виробництва зернових, щоправда, російська статистика тепер включає й окуповані території України. Фактично, мова йде про награбоване українське зерно.

Видання The Insider провело розслідування щодо постачання російським “Ашаном”товарів військовим РФ та заявило, що і російський, і французький “Ашан” знав про кінцевого отримувача гуманітарної допомоги. Через три тижні після початку війни французька компанія визнала існування пожертвування продуктів “Ашан” під виглядом гуманітарної допомоги цивільним, проте інформація про отримувача компанії не була відома. Видання опублікувало рахунки, які свідчать, що пожертвування було здійснено за посередництва 10 компаній, пов’язаних державними контрактами з Санкт-Петербургом, серед цих компаній дві у телефонній розмові визнали, що зібрана в Ашані продукція призначалася для російських військових на фронті. Сума пожертвуваних продуктів становить 27 000 євро.

У соціальних мережах було  опубліковано   відео,   на   якому,   ймовірно,   російські військові розстріляли українського полоненого військового після фрази “Слава Україні!”

Омбудсмен Дмитро Лубінець заявив, що розстріл військового, що потрапив у полон — порушення Женевських конвенцій, а також є підтвердженням чергового воєнного злочину Росії.

3-5 березня у Львові відбулася міжнародна конференція високого рівня “Об’єднані заради справедливості”, де обговорювалися питання трибуналу над російським керівництвом, покарання винних у воєнних злочинах та інші питання міжнародного гуманітарного права.

Пресконференція В. Зеленського 24 лютого продемонструвала перевагу зовнішньополітичних акцентів над внутрішньополітичними, акцент на успіхах із мобілізації міжнародної підтримки України та поставки озброєння, заклик до організації “Форуму миру” та готовність залучати туди Китай і країни Глобального Півдня, відмову від компромісів та переговорів до звільнення території України. Пресконференція показала, що суспільство відчуває дефіцит чіткого бачення з боку влади перспектив економічного і політичного розвитку у поствоєнний період, має запит на боротьбу з корупцією та на забезпечення справедливості й законності під час війни. Зі свого боку влада готова чути критичні зауваження з боку суспільства та бізнесу, виправляти допущені помилки.

У міністерстві економіки України очікують, що у перший рік після війни до України повернуться близько 3 млн біженців, у другий – 1,5 млн осіб, а загалом – близько трьох чвертей тих, хто виїхав з України через війну. Також міністерство переглянуло макроекономічний прогноз на 2023 рік, погіршивши очікування зростання ВВП з 3,2% до 1%, насамперед через припущення, що військові дії не завершаться в середині року, а триватимуть “майже цілий рік”.

23 лютого 2023 р., керівник Офісу Президента А.Єрмак провів розширене засідання президії Конгресу місцевих та регіональних влад при Главі держави. Пізніше, 4 березня 2023, у Львові відбувся перший з початку війни Конгрес місцевих та регіональних влад при президентові України. Він зібрав близько 1,6 тис. учасників. Захід відбувся при найвищому рівні політичного представництва – виступили В. Зеленський, голова ОПУ А. Єрмак (очолює секретаріат Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України), голова ВР Стефанчук, Прем’єр- міністр України Д. Шмигаль.

Проведення Заходу маніфестує:

єдність української влади на національному та регіональному рівні, як мінімум на символічному та адміністративно-управлінському рівні;

кінець “двовладдя” в реалізації регіональної політики. Раніше вплив на регіональні органи виконавчої влади ділили голова ОПУ А. Єрмак та екс-заступник голови ОПУ К. Тимошенко;

посилення внутрішньо-політичної ваги голови ОПУ А. Єрмака, який посилив вплив та контроль за розстановкою кадрів на рівні регіонів;

зрозумілими стають наслідки ліквідації Міністерства громад і територій, яке було “поглинуто” Міністерством інфраструктури в процесі укрупнення. По суті, в КМ “зник” і

очевидно не з’явиться орган, який виконував функції розробки Стратегії та пріоритетів державної регіональної політики;

новий баланс між регіональними органами виконавчої влади (військові адміністрації) та місцевим самоврядуванням. Попри збереження місцевого самоврядування, як інституту, воно де-факто стає субординованим субпідрядником по відношенню до регіональних органів виконавчої влади;

збереження вакууму в нормативно-правовому забезпеченні регіональної політики та місцевого самоврядування – відсутність оприлюднених та єдиних правил гри, які б дозволити забезпечити ефективну взаємодію під час війни в трикутнику “військові адміністрації, обласне самоврядування (обласні ради), місцеве самоврядування”.

Озвучена низка питань та рішень, які покликані не допустити кризи на рівні регіонів i громад, забезпечити збереження місцевого самоврядування в умовах дії воєнного стану:

підготовка рішення Кабміну щодо забезпечення фінансової стійкості громад (джерела фінансування місцевих бюджетів під час війни та в умовах дії воєнного стану);

за словами прем’єр-міністра, виокремлено п’ять пріоритетів швидкого відновлення: енергетика, відновлення пошкодженого житла, критичної інфраструктури, розмінування та економічне відновлення. Прем’єр-міністр звернувся до голів ОВА із закликом якнайшвидше підготувати проєктну документацію за всіма п’ятьма напрямками, щоб розпочати процес швидкого відновлення одразу після ухвалення відповідного законодавства.

децентралізація щодо визначення потреб у відбудові житла та інфраструктури – комісії, які призначатимуть компенсацію для постраждалих, будуть створюватись саме при органах місцевого самоврядування. На них відповідальність за розгляд заяв на компенсацію, огляд зруйнованого житла і внесення інформацію про об’єкти в Реєстр пошкодженого та знищеного майна;

залучення новоствореного Агентства відновлення до відбудови на місцях у разі наявності потреби регіону чи громади у фінансуванні або підтримці реалізації проєктів;

підготовка до розгляду у ВР законопроєктів №6504 та №4298, які покращують прозорість та підзвітність місцевого самоврядування, посилюють захист працівників органів місцевого самоврядування (ОМС) та загалом впроваджують європейські стандарти місцевого самоврядування;

посилення інституційної спроможності ОМС, зокрема планується створити Офіси підтримки реформ у громадах (екстрена консультаційна підтримка для ОМС у питаннях розвитку антикорупційних практик, роботи з проєктами відновлення та цифровими інструментами).

Тривала мобілізаційна, антизахідна риторика, поширення наративів про загрози для рф сбоку заходу.

Підтримка політики путіна з боку росіян, підтримка “сво”. Поширюється переможна риторика щодо російської стійкості попри західні санкції, в рф спостерігається за офіційними показниками економічне зростання. Офіційний дискурс наполягає на підтримці та довірі російському президенту з боку громадян рф. путін позиціюється як фігура, що об’єднує країну та суспільство. 18 лютого поширено дані Всеросійського центру дослідження суспільної думки, що президенту рф довіряє 79,1% росіян, схвалюють його роботу 76%, не погоджуються з цим 16,7% опитаних. Всіляко поширюються трактування та позитивні оцінки повідомлень путіна у посланні федеральним зборам 21 лютого. Зокрема, стосовно летітимності повернення “історичних земель” рф під час “сво”, підтримці учасників “сво”. У внутрішньому дискурсі поширюється думка щодо послання путіна федеральним зборам було прикуто увагу всього світу та це була більш ніж важлива подія світового масштабу. Йдеться про більшу зацікавленість суспільства виступом путіна ніж минулого року.

Рутинізація війни у рф у суспільному дискурсі. Мобілізаційні заходи. Мілітаризація суспільства. У цілому звучать наративи, які рутинизують війну для російського соціуму, адже вона буде “тривалою”. Офіційні меседжі — війна є необхідною та легітимною з огляду на потребу протидії бажанням “країн колективного заходу” знищити рф. Адже захід хоче “захопити й весь пострадянський простір”. Війна подається як єднання російського суспільства перед загрозами, формується романтичний образ війни, зокрема за допомогою поп-культури (концерт в лужниках 22 лютого та участь російських зірок у заході з піснями про “сво” та ін). Триває поширення наративів національної єдності стосовно підтримки “сво”, зокрема відбувається апелювання до авторитетів у музиці, кінематографі, створюється позитивний образ російських учасників “сво”, відбуваються комерційні заходи на їхню честь (алеї памʼяті (Сивтивкар), памʼятники (Тамбов), триває президентський конкурс скульптурних робіт з увіковічення памʼяті російських героїв, які загинули в 2019-2024. Триває поглиблена соціальна мобілізація та мілітаризація. На зачитування послання путіна до федеральних зборів запрошено “учасників сво”. Зʼявляються повідомлення про “зміну еліт”, зокрема пільги та продовження політичних карʼєр тим, хто пішов воювати, “штурмувати Маріуполь, Бахмут”, адже вони створюють “нову російську державу, військову імперію”.

Поширюються наративи про логічність переходу російської економіки на “воєнні рейки”, хоча путін заперечив тотальну необхідність для рф такого кроку у посланні федеральним зборам.

Перемоги російської армії. Приховані конфлікти – міністерство оборони, пвк “вагнер”. У рф поширюються повідомлення про перемогу у війні. У пропагандистських офіційних російських ЗМІ вказується, що Україна приречена на поразку та ніяка західна техніка їй не допоможе, при цьому Захід стає частиною війни. Йдеться про успіхи воєнних операцій, як то війська рф “прорвали ешелоновану оборону в Луганській області”, успіхи рф у Запорізькій області, Донецькій області (контроль над населеним пунктом Красная гора – це населений пункт в

районі Бахмута із населенням до війни майже півтисячі осіб). Усі населені пункти в Донецькій області подаються “стратегічно важливими”. Йдеться про стійкість російських військових. Своєю чергою пвк “вагнер” інформує, що саме їхні підрозділи просуваються у Донецькій області. Міністерство оборони рф заперечує людські втрати в ході війни, зазначаючи, що це саме Україна намагається сіяти паніку через росіян, поширюючи відеоконтент у соціальних мережах стосовно втрат російської армії, відбулася зміна керівництва 4 військовими округами в рф. Паралельно з цим на офіційних каналах протягом лютого ЗМІ особливо не висвітлювали конфлікт керівника пвк “вагнер” пригожина із міністерством оборони рф. 9 лютого припинено вербування до пвк “вагнер тих, хто відбуває покарання у російських в’язницях. Дискусії стосовно конфлікту поширювалися в телеграм-каналах, зокрема “воєнкорі”, наближених до пригожина. Проте, зустрічалася інформація про заклики “вагнерівців” до міністерства оборони рф про надання “снарядів”. Однак в офіційних російських ЗМІ йшлося про перевагу російських віськових у забезпеченні снарядами (як відповідь на повідомлення про голод щодо боєприпасів в телеграм-каналах), інформується про просування російської армії, взяття під контроль населенних пунктів (пригожин). На офіційному рівні в кремлі воліли протягом лютого публічно не коментувати протиріччя між пвк “вагнер” та міністерством оборони рф (непостачання зброї людям пригожина з боку міністерства оборони рф). Заперечується організація другої хвилі мобілізації (пєсков). Водночас в регіонах здійснюються мобілізаційні заходи, соціальна допомога учасникам “сво”.

Риторика ескалації, ядерні погрози. Протягом лютого в рф використовувалися наративи та месіджі про можливість застосування зброї, ядерної зброї з боку рф відповідно до загроз з боку Заходу. В офіційних ЗМІ обговорюються питання надання Україні ядерної зброї з боку західних країн. Поширюються пропагандистські матеріали стосовно можливості ядерного удару з боку рф відповідно до “загроз рф” (cоловʼєв). А постачання західної зброї для України штовхає “світ до апокаліпсису”.

У контексті розмов щодо “російського наступу” в лютому розповсюджується думка, що армія рф може захопити Київ, якщо буде наказ керівництва (кадиров), наводяться постійні дані про втрати української армії через успіхи армії РФ в “активному   наступі”.   Паралельно   з цим, лунають заяви “сенаторів” про “капітуляцію” України, адже рф воює в Україні “у неповну силу”. Водночас перестали масово висвітлюватися результати ракетних обстрілів української цивільної інфраструктури, повідомляється про окремі “вибухи у Дніпрі”, Херсоні, оголошення повітряних тривог.

Формування образу ворога із “Заходу”, про кризу “Заходу”, дискредитація підтримки України. Триває системна та розгалужена антизахідна риторика, поширюються фейки. Захід подається як загроза для рф, “захід є воюючою стороною”, метою Заходу є “розвал рф”, країни

«фашистської осі знову збираються у похід на Росію”. Поширюються антиамериканські наративи, так, Президент США характеризується як терорист, його звинувачують у “підриві Північних потоків” (володін). Звучать погрози на адресу США з боку російського мзс. Одночасно з цим напочатку лютого йшлося про брак єдності європейських країн та США стосовно

підтримки України, підтримки у наданні зброї, йдеться про масові заходи в країнах ЄС проти такої політики (Німеччина). Зокрема, підкреслюється нелегітимність рішень урядів стосовно підтримки України в очах громадян в країнах ЄС. Потреби в мирних перемовинах з рф (Німеччина), підтримка перемовин з рф в Іспанії та Італії. Впроваджується думка про відсутність з боку Заходу єдності у баченні ситуації щодо майбутніх відносин з рф. Впроваджується думка підтримки з боку суспільств країн заходу позиції путіна стосовно цінностей, російських “традиційних цінностей” та “моральному занепадові Заходу”. До візиту президента США Д. Байдена в Україну та Польщу наприкінці лютого 2023 року в російських пропагандистських джерелах тривало поширення наративів про втому з боку США Україною та Зеленським, в офіційних ЗМІ зʼявляються повідомлення “про таємне попередження” українському президенту, що США не буде підтримувати Україну. Йдеться про невдоволення “простих американців” підтримкою України. У рф візит Президента США Байдена від 20 лютого частиною пропагандистів було оцінено як публічне приниження рф, у повідомленнях у російських телеграм-каналах звучали заклики обстрілів Києва ракетами під час візиту, висловлювалося розчарування відсутністю російської силової реакції. Водночас офіційні російські особи зазначили, що візит було узгоджено з російською стороною, зокрема стосовно питань безпеки, медведєв заявив, що “гарантії безпеки було дано”. В офіційних змі поширюються начебто негативна реакція “французьких”, американських політиків на візит Байдена, який “хоче розвʼязати третю світову війну”.

Дискредитація українського політичного керівництва, заперечення перспективи європейської інтеграції України. На початку лютого, до поїздки Зеленського до керівництва ЄС, активно транслювалися всередині рф антиукраїнські наративи в контексті зближення України з ЄС. Підтримуються меседжі щодо втоми суспільств в країнах ЄС від України. Йдеться про спротив у наданні допомоги України. Поширюються наративи в офіційних російських змі щодо невдоволення громадян різних країн ЄС візитом Зеленського, адже відбувається втягування французів у “конфлікт з рф”, невдоволення в ЄС Україною в цілому. Проти “фінансування” України начебто виступають британці, як говорять російські посадовці.

Поширюються дискредитаційні наративи стосовно оцінки візиту Зеленського у Великобританію, Францію, Бельгію. У внутрішньому дискурсі Президент України порівнюється із “тубульцями, яким дарують буси”. Критикується одяг та зовнішній вигляд Зеленського, який ображає високих європейських політиків. Паралельно з цим поширюється наратив, що Україна не зможе перемогти рф без допомоги Заходу. На підтвердження тез про втому заходу активно поширюється інформація, що в тих чи інших країнах ЄС відмовляються від навчання українських військових (Австрія). При цьому у внутрішньому російському дискурсі так само йдеться про те, що у владі в Україні є “нацисти” (медведчук).

Поширюються наративи про дискримінацію національних меншин в Україні, зокрема мова йде про утиски угорської меншини. Йдеться про корупцію та корупційні скандали українського керівництва.

Розхитується ситуація щодо Молдови, зокрема офіційні російські меседжі вказують, що Україна хоче захопити Придністров’я. Міноброни рф зазначає, що українські військові планують захопити Придністров’я.

Йдеться про організацію терактів та з боку України у прикордонних з Україною областях рф

(Брянська область).

Інтеграція “нових регіонів” сходу та півдня України. Йдеться про “невідворотну втрату” низки українських регіонів, які частково окуповані рф. Триває демонстрація інтеграції тимчасово окупованих українських регіонів в соціально-економічний російський простір. Соціальний фонд рф “забезпечить надання федеральних заходів підтримки у Донецькій, Луганській народних республіках, Запорізькій та Херсонській областях з 1 березня”. Путін вчергове закликав синхронізувати економічні показники з “новими російськими регіонами” протягом 10 років. Перехідний період визначено до 2026 року. При цьому офіційно не визначено подальше адміністративне облаштування, створення якогось “нового федерального округу”. Триває “паспортизація”, розповсюдження “кримського досвіду” щодо подальшої “інтеграції” окупованих регіонів півдня України до рф. Водночас в офіційних пропагандистських медіа поширюються матеріали, де начебто американські експерти вказують на небезпеку обстрілів Криму через потенційну ядерну ескалацію між рф та Заходом. Йдеться про відсутність єдиної позиції Заходу стосовно перспектив деокупації Криму.

Обстріли цивільної інфраструктури України з боку рф. На річницю повномасштабного російського вторгнення на тлізаяв, які заперечують українську ідентичність, в телеграм- каналах російських “воєнкорів” йшлося про відсутність результатів обстрілів, які не позбавили Україну світла, енергії та ін. Паралельно з цим йшлося про потребу посилення ударів.

Про перемовини. Вказується, що цілі “сво” — пріоритет для рф, але все “може вирішитися за столом перемовин” (пєсков). Водночас заперечується можливість стійких домовленостей між Україною та рф про мир, так? медведєв пояснює це тим, що кожний новий український керівник анулює попередні домовленості, заперечується будь-яка субʼєктність України в ухваленні рішень та залежність від когось (ймовірно, Заходу). На офіційних пропагандистських каналах запускаються наративи про неможливість вести перемовини із Зеленським стосовно миру, адже він “фашист”, поширюється думка, що перемовини можуть відбуватися тільки з позиції російського примусу України до різного роду поступок (кадиров). Водночас пєсков вказує, що перемовини не відбулися виключно через “вказівку” зверху, маючи на увазі небажання західних країн до мирних перемовин з рф. Матвієнко закликає шукати формулу миру із врахуванням реальних інтересів рф, щоб “Україна не втратила державність”. Паралельно з цим з боку медведчука поширюються тези про “смерть мінських перемовин” та повну втрату Україною суб’єктності, “державності”. Підтримано офіційно пропозиції Китайської народної республіки. Захарова прокоментувала на 3-ій день оприлюднення, що рф виступає за ці пропозиції, але на російських умовах — нейтральність України, припинення надання зброї Україні, скасування економічних санкцій стосовно рф та ін).

Заперечення української ідентичності. В офіційних пропагандистських ЗМІ триває поширення антиукраїнських наративів, які говорять, що українці “вигаданий народ”, до прикладу, вигаданий “англо-саксами”. Європейська перспектива України зруйнує Європу, адже Україна є “зрадниця” російського народу, тому зрадить і європейців, лунають принижуючі характеристики українського політичного керівництва.