Хід Бойових Дій
Збройні сили України перейшли до активних контрнаступальних дій на деяких напрямах. Зокрема, впродовж червня вже звільнено щонайменше 7 населених пунктів на кордоні Донецької та Запорізької областей. Тривають активні бойові дії у Донецькій області, ЗСУ звільнили ряд ділянок навколо Бахмуту, Вугледару та Авдіївки. Контрнаступ у Херсонській області уповільнився через підрив російською стороною Каховської ГЕС. При цьому пошкоджені були також лінії оборони та склади зброї рф на лівому березі Дніпра, значну кількість боєприпасів та мін знесло нижче по течії річки, аж до Чорного моря, де вони утворюють небезпечні звалища. Окрім Каховської ГЕС були підірвані дамби в Чорноземному, Переможному, Аннівці та В’язівці Запорізької області, також із метою ускладнити контрнаступ української армії.
Загальні втрати російських військ, за даними української сторони, на 12 червня складають вже понад 216 тис. загиблими.
Російська армія продовжує наносити ракетні та дронові удари по українських населених пунктах. В ніч проти 30 травня було запущено 31 дрон-камікадзе, з яких 29 було знищено. У ніч проти 1 червня російська сторона атакувала Київ 10 ракетами “Іскандер”, усі вони були збиті. У ніч проти 4 червня було збито 4 крилаті ракети з шести та 6 дрони-камікадзе з восьми. Вночі 6 червня було збито всі 35 крилатих ракет, які російська армія спрямувала по українських містах. У ніч проти 10 червня було знищено 2 крилаті ракети з восьми, а також 20 дронів- камікадзе з Уночі 11 червня було знищено 6 дронів-камікадзе.
Протягом двох тижнів під авіаударами, ракетними та артилерійським обстрілами перебували Київ, Одеса, Дніпро, Харків, Балаклія, Слов’янськ, Дружківка, Велика Новосілка, Авдіївка, Курахове, Миргород, Умань, Гуляйполе, Оріхів, Нікополь, інші населені пункти, а також прикордонні населені пункти Чернігівської, Харківської, Сумської областей. Херсон та населені пункти Херсонської області перебувають під постійними обстрілами навіть попри рятувальну операцію, неодноразово були обстріляні волонтери та пункти допомоги постраждалим. У Харківській області російська армія 6 червня вже вчергове обстріляла аміакопровід, що може призвести до катастрофічних наслідків. У свою чергу українська сторона продовжує атакувати логістичні об’єкти та склади зброї на окупованих територіях, зокрема, у Луганську, Мелітополі, Бердянську та інших населених пунктах.
Гуманітарний вимір
За офіційною інформацією ювенальних прокурорів 487 дітей загинуло та понад 1015 отримали поранення різного ступеню тяжкості, 19501 дитина — у списках депортованих. У результаті обміну 11 червня Україна повернула додому 95 осіб, серед яких воїни ЗСУ, Нацгвардії і прикордонники. Також Україна повернула тіла ще 79 полеглих українських захисників. Було
запущено план повернення депортованих до росії дітей Bring Kids Back UA, підтриманий Президентом України.
У місті Бахмут, що є епіцентром бойових дій, залишається близько 500 людей. До повномасштабного вторгнення у місті проживало 70 тис. осіб, з 24 лютого у ньому загинуло 204 громадян. Україна контролює околиці міста, 12 червня українським військовим вдалося просунутися на Бахмутському напрямку майже на 1 км.
Згідно з даними розвідки Великої Британії, у травні рф атакувала Україну 300 дронами Shahed, що становить собою їх наймасовіше застосування з початку війни. Ймовірно, такі дії були сплановані з метою змусити “Україну випустити запаси цінних передових ракет ППО”, проте Україна нейтралізувала 90% БПЛА із застосуванням переважно старішої та дешевшої зброї протиповітряної оборони.
Ситуація із бомбосховищами в Україні невтішна. Було перевірено понад 4800 укриттів, 282 з них були зачинені, ще 893 — непридатні для використання.
Продовжується незаконна депортація українських дітей, російська окупаційна влада визнає українських дітей “сиротами” і віддає на усиновлення у росію. Процедуру визнання українських дітей “без батьківської опіки”, як і вимоги до потенційних прийомних сімей, спростили, а пошук дітей для родичів та опікунів став дуже складним. Українських дітей намагаються якомога швидше віддати у прийомні сім’ї, адже дитячі будинки, інтернати у багатьох російських регіонах переповнені. Близько ста закладів використовуються для розміщення депортованих дітей з тимчасово окупованих територій України. Згідно з даними видання “Важные истории”, найбільше депортованих дітей знаходиться у Ростовській області, яка межує з Україною, а також у Москві. Як повідомляє міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук, у росії депортованим дітям змінюють імена та дати народження. За її словами: “У росії, де в усіх регіонах їх ховають, змінюють ідентичність, імена, прізвища, дати народження, роблять усе, щоб асимілювати, а фактично — чинять акт геноциду стосовно наших дітей, насильно русифікують, дають так звані паспорти, роблять усе, щоб діти забули про свою рідну землю”.
6 червня 2023 року росіяни підірвали Каховську ГЕС, об’єм води якої складає 18 млн м3. Каховська ГЕС повністю зруйнована і не підлягає відновленню, підрив греблі — найбільша техногенна катастрофа на нашому континенті з часів Чорнобильської трагедії. Висота хвилі сягнула 4,8 метра, понад 80 населених пунктів опинилися в зоні можливого затоплення. У “критичній зоні” опинилися близько 16 тис. людей, евакуйовано 3 704 особи, 27 людей вважаються зниклими безвісти. Під загрозою зникнення 30% природно-заповідного фонду Херсонської області, а також більше трьохсот видів тварин та рослин. Міністр захисту довкілля та природних ресурсів Стрілець вказав, що орієнтовна сума збитків довкіллю становить 55 млрд гривень.
Заступник генерального секретаря ООН Мартін Гріффітс у своєму повідомленні наголосив, що росія не надала їм доступ до окупованої частини Херсонщини, щоб допомогти постраждалим.
Речниця Білого дому Карін Жан-П’єр заявила, що підрив греблі Каховської ГЕС — це повна відповідальність росії, оскільки її армія окупувала та контролювала стратегічний об’єкт.
Після підриву греблі Крим може залишитися без джерела прісної води, адже Каховське водосховище було збудоване у 1958 році як раз для подачі прісної води на півострів.
За оцінками Міністерства аграрної політики та продовольства, знищення Каховської ГЕС призведе до того, що поля на півдні України вже наступного року можуть перетворитися на пустелі.
Як повідомляє Міноборони України, у зоні підтоплення на Херсонщині є підвищена “небезпека від вибухонебезпечних предметів”, російські мінні загородження опинилися під водою.
Через підрив Каховської ГЕС рибна галузь зазнає збитків у 10,5 мільярда гривень, наразі стався масовий мор риби в Мар’янському, загинуло понад 850 кілограмів риби, розпочато розслідування за фактом екоциду.
До того ж, у Дніпро потрапило 150 тонн машинного мастила, існує ризик подальшого витоку ще понад 300 тонн мастила у річку. У річці Інгулець перевищений допустимий рівень шкідливих речовин, є перевищення концентрації азоту амонійного, заліза загального та завислих речовин.
У результаті підриву було затоплено зоопарк “Казкова діброва“, загинули близько 300 тварин. Тварини були заблоковані, парк заміновано, всі дороги перекриті, евакуація тварин була неможливою.
Під час здійснення евакуаційних заходів українською стороною у Херсоні, росіяни продовжували обстрілювати місто, двоє херсонських поліцейських отримали мінно-вибухові травми та множинні осколкові поранення. Згідно із повідомленням Центру національного спротиву, окупанти грабують затоплені села на тимчасово окупованому лівобережжі Херсонської області. Вода почила сходити у деяких селах, люди бажають повернутись, проте росіяни закрили в’їзд до цих сіл та розграбовують будинки. У селі Велика Кардашинка Скадовського району росіяни грабують навіть будинки, де лишилися люди. Також повідомляється, що у Голій Пристані росіяни заблокували людей у місцевій школі, у них забрали паспорти, їх не відпускають додому. Евакуація з цього міста дозволяється лише після отримання хабаря, при цьому російська сторона знищує паспорти та свідоцтва про народження та інші документи українського зразка.
Російські наративи, пропагандистський вимір
Заперечення причетності до вибуху Каховської ГЕС. “Інформаційна “Каховська Буча-2”. У пропагандистських матеріалах рф на офіційних російських ресурсах заперечується причетність рф до вибуху Каховської ГЕС. Рф прямо заперечує причетність до трагедії та звинувачує в підриві дамби на каховській ГЕС Україну, начебто через удар українського комплексу “ольха”, у всьому винна Україна, яка “обстріляла ракетними та артилерійними ударами”. Усі повідомлення в офіційному російському інформаційному полі сконцентровано на провині України в трагедії на Херсонщині.
Ситуація із інтерпретацією трагедії також подається як обережність західних країн у звинуваченні рф, паралельно з цим проводиться думка про інсценування Україною трагедії в Бучі, “отруєнні Скрипалів” та тому, що “каховська тема Україні не вдалася”. Впроваджуються наративи, що звинувачення рф в “інциденті” не знаходить однозначної підтримки у західних політиків.
Гуманітрана місія РФ в Херсонській області. Постійно впроваджуються меседжі, що рф цілком допомагає мешканцям Херсонщини, відновлює нормальне життя після катастрофи (відновлення звʼязку, евакуація громадян, вакцинація та ін.)
Західна загроза безпеці рф, “санкції проти рф убʼють економіку ЄС”. Брак єдності в ЄС стосовно підтримки України. “РФ скидає західне іго”. В офіційних ЗМІ постійно впроваджуються наративи про сильну російську економіку та недієвість західних економічних санкцій, від яких більше страждає економіка західних країн, ніж стійка російська економіка. Триває поширення “інтелектуальних розвідок” про цивілізаційну місію рф послабити Захід, якій має поступитися країнам Азії, Китаю, про потребу подальшого дрейфу рф на “Cхід”.
“Більшість світу підтримує рф”. Постійно триває поширення наративів, які вказують вустами різних експертів (американських), що більшість світу абсолютно підтримує дії рф в Україні, “протистояння із заходом”, зокрема африканські, азійські країни. Україна відкидає мирні ініціативи азійських країн та “розпалює конфлікт в Європі”.
“Шебекіно отримує допомогу”. Ситуація у Бєлгородській області подається ледь як не контрнаступ ЗСУ на територію рф, яку успішно відбивають в рф, всі обстріли території здійснюються ЗСУ. Російські наративи в офіційних ЗМІ зосереджуються на “допомозі людям, евакуйованих з Шебекіно через “обстріли”. З часом все менше описується воєнна складова відповідної ситуації, опис ситуації в регіоні. Здебільшого йдеться саме про допомогу місцевим мешканцям регіону.
“Наша справа справедлива”. “Перемога Росії у конфлікті навколо України неминуча”. Триває поширення офіційних мобілізаційних меседжів у внутрішньому інформаційному полі про потребу сильної рф, яку ніхто не поставить “на коліна”, йдеться про “потенціал” рф та “сильне громадянське суспільство”, яке підтримує ідею непереможної та стійкої рф. путін постійно озвучує мобілізаційні наративи про “героїзм російських солдат”, який унеможливлює український наступ, триває нагородження “героїв” т. зв. “сво”, меморіалізація “сво”. Постійне йдеться про єднання російського суспільства у “захисті” рф впродовж багатьох століть (путін), а “сво” є важливою для укріплення російської держави (путін). Медведєв назвав київський Майдан Незалежності майбутньою площею рф.
“Обстріли української цивільної інфраструктури”. “Українська влада винна”. В офіційних ЗМІ описується, що саме конфлікти між владою в Україні, політична конкуренція винні у людських жертвах у Києві під обстрілів, зокрема влада погано слідкує за “бомбосховищами”, причому в цих джерелах не йдеться про фактичні обстріли Києва крилатими ракетами з боку рф. Натомість відповідальність за людські жертви в українських містах покладається на “українську владу” через погану підготовку, конкуренцію, політичні чвари.
“Яка Україна нам потрібна? Ніяка”. Заперечення української ідентичності, державності. “Немає фундаменту для перемовин”. Триває поширення офіційних наративів про необхідність ліквідації України, замішаної на “русофобії”. Заперечується можливість перемовин. – “Яка Україна нам потрібна..? Жодна не потрібна. Доки нинішній київський режим залишається при владі, переговори неможливі”. Йдеться про “відсутність навіть малого підґрунтя для мирних перемовин” (песков).
Дискредитація України, української влади, “заздрісні терористи”. Українська влада перманентно звинувачується у підриві Каховської ГЕС, продовженні війни, а українці воюють “через заздрість”, що рф так добре живе. Причому в таких публікаціях взагалі не озвучуються цілі т. зв “сво”, інформація подається так, ніби Україна проголосила війну рф.
“Наступ ЗСУ провалився”. Дискредитація української армії. Поширюються наративи, що говорять про провал українського контрнаступу, який, за повідомленням російської сторони, почався кілька днів тому, начебто 4 червня, але призводить до суттєвих втрат української армії. Поширюються наративи про марні надії Заходу здолати рф під час “невдалого українського наступу”, про те, що “західні інвестиції” в Україну були марними та неефективними, що на окремих ділянках фронту “на Запорізькому напрямку” українці зазнають невдачі через “сильну позицію рф”.
“Про перемоги та успіхи російської армії, втрати ЗСУ”. “Нові чеченські батальйони”. Традиційно поширюються наративи про успіхи російської армії, знищення українських військових, техніки. Йдеться, що український наступ не має перспектив через сильну російську армію, яка успішно відбиває атаки ЗСУ. Останній тиждень в офіційних ЗМІ фактично не цитують представників ПВК “Вагнер”, водночас інформується про нові чеченські батальйони, які направляються в зону т. зв. “сво” (Кадиров). Йдеться про “40 добровольчих батальонів”, що відображають єдність російського суспільства, зростання числа “контрактників”, які йдуть в російську армію. Поширюються мобілізаційні наративи про те, що міноборони рф контролює ситуацію на фронті та посилює кадровий склад російської армії, яка демонструє постійний героїзм та силу. При цьому в телеграм-каналах активно обговорюються питання подальшого позиціонування Пригожина та його конфлікти з міноборони. Спостерігається значна інформаційна активність міноборони рф у коментуваннях подій, “нагородженнях” російських військових.
Цей звіт про ситуацію в Україні підготовлено в рамках проекту «Розбудова стійкості до конфлікту через діалог», який фінансується Європейським Союзом.